Куди рухається німецьке село?
Майбутнє сільського господарства Німеччини є однією з основних тем, яку жваво дискутують німецькі аграрії. Асоціація сталого сільського господарства, до складу якої входять провідні представники аграрної галузі Німеччини, оголосила про спільну ініціативу сталого розвитку німецького сільського господарства.
Лише близько трьох відсотків населення Німеччини має безпосереднє відношення до справжнього сільського господарства. Всі інші купують продукти у магазинах і не мають уявлення, яким чином їх виробляють, вважає виконавчий директор асоціації сталого сільського господарства Німеччини Ґібфрід Шенк.
За словами експерта, німецькі селяни вже досить довгий час піклуються реалізацією сталої стратегії, але саме зараз, коли об’єми виробництва зростають через збільшення кількості населення, дотримання сталого розвитку є, як ніколи, актуальним і необхідним.
На сьогоднішній день землю використовують більш інтенсивно, аніж це було 20 років тому. Зміна клімату, застосування пестицидів є серед основних факторів негативного впливу на розвиток сільського господарства. То ж основними умовами сталого розвитку є збереження природного середовища, обмеження обсягів використання синтетичних хімікатів, мінімальна оранка ґрунту, відмова від масового промислового тваринництва та від генетично модифікованих організмів.
І синам, і онукам
За словами Ґібфріда Шенка, традиційне сільське господарство Німеччини завжди було пов’язане зі сталим розвитком, оскільки селянин має піклуватись про майбутнє, тобто, як саме вести сільське господарство таким чином, щоб зберігати природні, соціальні, економічні умови для наступних поколінь.
«Селянин має стежити за станом ґрунту, води, за тим, щоб зберігся широкий рослинний спектр. Він має робити все, щоб і сини його, і онуки змогли б на тій землі жити і далі розвивати сільське господарство. Селянин не повинен працювати на вичерпування своїх ресурсів», – говорить експерт.
Серед основних питань, які вирішують німецькі аграрії, є й те, яких розмірів має бути сільськогосподарське підприємство майбутнього, чи повинно воно розширюватись.
Ґібфрід Шенк зазначає, якщо селянин не матиме достатньо грошей, щоб утримувати своє господарство, він не зможе забезпечувати населення продуктами свого виробництва. Це змусить його піти в місто шукати інші можливості для заробітку. Таким чином має бути дотримана рівновага між трьома основами – економічною, соціальною та екологічною.
Експерт вважає, що саме такого розвитку має дотримуватись і сільське господарство України, яке на початку 90-х мало дуже потужний потенціал порівняно з іншими галузями, проте розвиток ґрунтувався виключно на економічній основі без урахування соціальної та екологічної. Саме у збалансованому напрямку мають рухатись сьогодні не тільки окремі країни, а й світ в цілому.
Джерело: Радіо Свобода
Як зробити життя у селі привабливим?
Не лише в Україні села вимирають. У Німеччині також спостерігається стабільний відтік населення до мегаполісів. Спеціальна ініціатива ЄС покликана зупинити цей процес.
Робочий день Свена Лахманна виглядає дуже хаотично. Він багато подорожує, ніколи не знаючи коли закінчить роботу. Завдання у нього найрізноманітніші: залагодження суперечок, посередництвj з властями, оформлення пропозицій з реконструкції та реставрації тощо. Лахманн – регіональний менеджер. Разом зі своїми колегами він намагається полегшити життя людей у сільських місцевостях, що дедалі більше порожніють. “Селяни старіють, молодь мігрує до міста. Демографічні зміни важко зупинити”, – каже він.
З думкою про старість
Свен Лахманн тривалий час опитував селян і дійшов висновку, що більшість з людей похилого віку не бажає змінювати “нагріті” роками місця. Це не обов’язково стосується власного будинку чи села. Деякі селяни готові змінити помешкання чи прописку, приміром, переїхати до сусіднього, але далеко від знайомих місць виїжджати не хочуть. Для людей похилого віку часто взнаки даються й помилки при плануванні та розвитку села. Саме з такими запитаннями й можна звертатися до регіонального менеджера. Взірцем своєї роботи він вважає проект для громади Вальмерод, яка нараховує 21 село. Там тривалий час намагалися привабити інвесторів для зведення індустріальних проектів доступними цінами на землю. Незважаючи на це, села порожніли.
Завдяки ж проектові, який координував Свен Лахманн, місцева влада 2004-го року оголосила конкурс на відновлення сіл. Цьому передувала справжня рекламна кампанія з флаєрами й конкурсами на найліпші проекти реставрації старих будинків під гаслом: гарно й доступно. Інвесторів заохочували й грошовими грантами на максимальну суму до 8 тисяч євро. Таким чином оновлення села зробили вигідним і привабливим для усіх охочих. Тепер цей проект вважають одним з найбільш успішних. Про це свідчить і те, що перебратися до села вирішили й молоді родини, які тепер становлять чверть населення цієї громади.
Успішна модель відновлення
Завдяки проектові у тамтешніх селах відремонтували 128 будинків. Загальна сума інвестицій становила 19,5 мільйонів євро. Сільський голова Клаус Люткефеддер з гордістю сказав у розмові з Deutsche Welle, що життя тут тепер вважають престижним.
Наявність магазинів, лікарів, школи медсестер – все це та інше приваблює сюди нових мешканців. Але життя в селі, за словами голови, означає не лише жити й спати, але й тісно контактувати з односельцями. Новоприбульці можуть отримати відповіді на всі свої запитання завдяки двом спеціалізованим інтернет-порталам, де селяни розповідають про всі особливості свого життя.
Але здійснення успішного проекту у Вальмероді було б неможливим без підтримки Європейського Союзу в межах ініціативи LEADER. У Німеччині вона допомагає 244 регіонам, а загалом по ЄС таких дві тисячі. На євросоюзівські субсидії у своїй роботі покладається й регіональний менеджер Свен Лахманн. Нині він саме працює над шістьма новими проектами відновлення сіл. І, судячи з усього, найближчим часом у нього залишатиметься ще багато роботи та дверей, у які він може постукати.
DW.DE